| kyzьma | Дата: П`ятниця, 08.02.2008, 12:21 | Повідомлення # 1 |
 Полковник
Група: Модераторы
Повідомлень: 17
Статус: Оффлайн
| 
Розпочалася у 1994-му році в німецькому місті Ґотінґені, де разом грали троє друзів — бас-гітарист Стефан Уде, барабанник Деніс Пошвата та гітарист Генінґ Румінеп. Під час однієї з посиденьок у місцевому барі хлопці помітили дівчину на ім'я Сандра Насич (Sandra Nasic), яка їх вразила потужним вокалом. Хлопці запропонували Сандрі місце у своїй групі і одразу ж розпочали інтенсивні репетиції. Назбиравши матеріал, музиканти починають активно концертувати, роблячи по 100 виступів на рік. Проте локальної популярності їм стає замало і вони беруться підкоряти всю Європу і США. Вже дебютний диск групи Proud Like A God, вилітає на найвищі сходинки європейських та американського чартів, де залишається більше року. Багато в чому своїм успіхом платівка завдячує гітові Lords Of The Boards, який стає офіційним гімном європейського чемпіонату зі сноуборду. Наступ на Америку продовжився у вересні 1999 року, коли майже через два роки після його європейського релізу за океаном був нарешті випущений «Proud Like А God». Диск користувався в Штатах великим попитом, але успіх не закрутив музикантам голову, і вони наполегливо продовжували працювати. В результаті в березні 2000 року побачив світло сингл «Big In Japan», випущений в підтримку нового повнометражного альбому. Це був хіт, нітрохи не менше могутній, ніж «Lords Boards». А 2-го травня 2000 року на прилавки європейських музичних магазинів потрапив і другий лонгплей «Guano Apes», «Don't Give Me Names». Навздогін ньому були випущено ще два сингли, не без допомоги яких він швидко одержав статус «золотого», а сама група на церемонії вручення призів «MTV Europe Music Awards 2000» була оголошена «кращою німецькою командою».
всьо чотко
|
| |
|
|
